Однак далеко не всі роботодавці на це погоджуються. Тож іноді працівники вирішують добиватись гідної компенсації за зіпсовані свята у суді.

Як повідомляє Соціальний рух з посиланням на Єдиний судовий реєстр, показове рішення прийняв Верховний Суд. Колишній співробітник ТОВ «Южная Стівідорінг Компані Лімітед» після звільнення вимагав компенсації за роботу на свята, у тому числі й новорічні. Суд першої інстанції постановив виплатити компенсацію в 60 тис. грн. Однак апеляція і касація рішення відмінили через те, що, за даними роботодавця, працівник був на чергуванні у ці дні, а не виконував основні посадові функції (треба чітко розуміти, що виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, не може підпадати під чергування). Заяви на відгул він не подавав, а іншої компенсації чергування не передбачає. Підкреслимо, що згідно ст.107 КЗпП працівник, який відпрацював у святковий і неробочий день, має право вибору: отримати подвійну оплату за робочий день або отримати оплату в одинарному розмірі з наданням іншого дня відпочинку. Чергування розширює свободу власника, хоча згадана Верховним Судом постанова 1954 року й визначає  умови, коли воно можливе.

Схоже рішення також прийняв Апеляційний суд Києва. Колишньому співробітнику Дочірнього підприємства «Нафтогазбезпека» НАК «Нафтогаз України» виплатили за його позовом винагороду за вислугу років, яку не зарахували при звільненні. Однак роботу у святкові дні також визначили, як чергування.

Тож працівнику важливо чітко зрозуміти, що саме він, відповідно до документів,  робить у новорічну ніч – повноцінно працює чи чергує

Ще одна популярна причина відмови судів у позовах щодо компенсації за роботу в святкові дні – відсутність відповідних письмових доказів. Так, методистка філії Національної академії внутрішніх справ у Луцьку стверджувала, що була змушена у вихідні та святкові дні приймати участь в організації  навчально-екзаменаційної сесії слухачів та студентів. Вона посилалась на розклади занять і просила надати для ознайомлення табель робочого часу. Проте адміністрація вишу відмовила в наданні витребуваних документів, просто заявивши, що їх не існує. Схожі рішення також були прийняті щодо позовів колишніх робітників проти «Укрзалізниці», ПАТ «Оболонь», і  ПАТ «Запоріжжяобленерго». В останньому випадку не допомогли навіть шість свідків, які підтверджували, що позивач фактично жив на роботі, бо працював багато років за недопустимим графіком – добу через добу. Їх свідчення не прийняли до уваги, бо вони не були співробітниками компанії.

В той же час часткового рішення на свою користь вдалося отримати водію «Олевської центральної районної лікарні» на Житомирщині. Він вимагав компенсації за роботу в святкові дні та понаднормові за 10 років. Однак докази – шляхові листи, були лише за 2009-2010 роки. На їх основі йому й було нараховано компенсацію, у тому числі моральну.

Тож головний доказ у суді – письмовий.  Варто перевірити, чи відповідає табель робочого часу чи інший документ дійсності. Що ж до свідків, то вагомими будуть слова тих, хто має справу з робочим графіком – бухгалтер, кадровик, прямий начальник. Схилити їх на свою сторону буває непросто. Власне, як і власноруч перевірити звітні документи

Дієвим механізмом боротьби у такому випадку є бойова профспілка. Вона має право надавати згоду на залучення до надурочної роботи та до робіт у вихідні дні, а також погоджувати застосування чергування. А от створення справжньої профспілки, яка не тільки роздасть співробітникам подарунки від «Діда Мороза», але й допоможе отримати гідну компенсацію за зіпсований Новий рік – завдання самих робітників. Чуда тут не буває.

river

Безперечно слід робити все залежне, щоб роботодавці раціональні використовували час працівників та не порушували право на відпочинок. Такі успадковані з радянської доби форми залучення до праці як ненормований робочий час і чергування мають піти у минуле.