У законопроекті пропонується передбачити можливість надання для художнього та артистичного персоналу театру відпустки без збереження заробітної плати, термін дії якої визначається у контракті для забезпечення потреб у професійному розвитку такого персоналу.

 Як наголошують профспілкові активістки з Національної опери України Віра Корнілова та Олена Анікєєва, наразі весь творчий персонал закладів культури працює за контрактами терміном від 1 до 3-х років, продовження яких одноосібно ухвалює керівник закладу культури.

Оскарження можливого незаконного звільнення працівника після припинення дії контракту не передбачене діючим трудовим  законодавством України, тобто артисти на сьогоднішній день не захищені жодним законом України. Це дає необмежені можливості для зловживань керівниками закладів культури, у т.ч. театрів, своїм службовим становищем. Встановлене в чинному законодавстві обмеження відпустки без збереження заробітної плати у 14 днів захищає творчих працівників від можливого свавілля керівників в умовах контрактної системи, – наголошують активістки.

За їх словами, випадки зловживання неоплачуваними відпустками вже є предметом розслідування у кримінальних провадженнях.

Керівництво «Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва» примушувало творчих працівників писати заяви про відпустки без збереження заробітної плати з метою їх виїзду на гастролі, не оформлені як службове відрядження. Доходи від цих гастролей отримували невстановлені особи, при цьому використовувалось майно театру. У 2014 р. усіх творчих працівників ДП «Національний академічний театр опери та балету ім.Т.Г.Шевченка» примусили писати заяви про відпустки без збереження заробітної плати на 14 днів, пояснюючи це недостатнім фінансуванням театру з державного бюджету України. Проте звіт Рахункової палати України за 2014 рік свідчить про те, що заробітна плата працівників Національної опери України ім.Т.Г.Шевченка була профінансована у повному обсязі, – запевняють артистки.

Вони наголошують, що поданий законопроект додатково збільшує корупційні ризики.  До того ж, за словами юриста, активіста “Соціального руху” Віталія Дудіна, такий підхід абсолютно суперечить інтересам працівників культури.

Держава має створювати умови для підвищення рівня майстерності, зокрема, надаючи матеріальні стимули. Зокрема, цьому могла б сприяти оплачувана відпустка, що надавалась би з конкретною метою. При цьому артистам бажано підтвердити, що вони займались професійним розвитком. За нинішніх обставин це означатиме зняття відповідальності з директорів театрів за недостатню спланованість та завантаженість установ. Не виключено, що артистів відправлятимуть у відпустку через брак роботи, а під час такого відпочинку вони просто виїжджатимуть на заробітку. Зазначимо, що зараз трудовим договором можна лише збільшувати тривалість оплачуваної основної та додаткової відпустки. При цьому будь-яке погіршення становища працівника за його згодою є недійсним. Є небезпека, що згодом подібне ноу-хау пошириться і на інші категорії працюючих, – зазначив він.

Схожі зауваження висловили і у Головному науково-експертному управлінні ВР:

Слід звернути увагу на необхідність чіткішого закріплення цільового призначення такої відпустки, оскільки із положень проекту не випливає необхідність використання наданої відпустки саме для професійного зростання відповідних працівників. Бажано було б також визначитися з порядком його надання, зокрема, з документами, які б підтверджували, що відпустка має бути надана саме для цього, а також те, що вона використана для професійного зростання