Дослідження під брендом Global Competitiveness Index щороку готується такою інституцією як World Economic Forum. Звичайно, усі подібні спроби відрейтингувати країни слід оцінювати скептично. Лідерами у подібних дослідженнях опиняються ліберальні держави з високим рівнем соціальної нерівності (США). Проте деякі параметри дозволяють поставити під сумнів деякі панівні міфи щодо місця України у світі. Зокрема, йдеться про параметри, які характеризують сферу праці.

Цікаво, що завдяки низьким зарплатам та відносно високій продуктивності праці Україна посіла 53 місце у рубриці Pay and productivity, випередивши 12 країн Євросоюзу. У той же час рівень менеджменту (Reliance on professional management) у нас надзвичайно низький – 108 місце. Отже, недостатнє економічне зростання може пояснюватись слабким менеджментом, а не «лінощами» працюючих. Не дивно, що українських працівників активно запрошують на роботу до Польщі та Чехії. Катастрофічно виглядає показник інфляції (14,2% на рік), що переміщає нас на «почесну» 130-ту позицію. Підвищення вартості газу лише посилить цю проблему. Не набагато краще у нас і з державним боргом (у співвідношенні з ВВП), що вилилось у 113 місце. Звісно, жодна країна ЄС не має гіршого результату (зараз ми опинились у одній групі з такими країнами, як Ангола, Албанія, Капе Верде, Гана, Хорватія, Ямайка, Шрі Ланка, Мавританія). Навіть Греція закріпилась на 99-ому місці. Непристойно низьким виглядає показник очікуваної тривалості життя на рівні 63 років (у Європі ми обійшли лише Росія з показником у 61,9 роки).

Країни з аналогічним рівнем державного боргу

Debt

Другий блок виглядатиме ще парадоксальніше. Від прихильників ринку ви могли чути, що вітчизняне законодавство занадто жорстке у питанні звільнення. Через це нібито не створюються робочі місця, а інвестори не бажають заходити до країни. Так ось, Україна опинилась на 36-му місці у світі за показником легкості припинення трудових відносин! Наймати й звільняти у нас простіше, аніж в 22-х країнах ЄС (Угорщині, Мальті, Кіпрі, Люксембургу, Ірландії, Болгарії, Швеції, Литві, Греції, Латвії, Фінляндії, Чехії, Австрії, Польщі, Бельгії, Словаччині, Португалії, Італії, Іспанії, Франції, Словенії, Хорватії (135 місце)). Методологія базується на порівнянні законодавства (тоді як практика його дотримання може бути ще менш сприятливою для працюючих). При цьому Україна зайняла 47-ме місце за критерієм вартості скорочення. Дорожче звільняти працівників, щонайменше, в 14-ти країнах Євросоюзу. Якщо в Україні вихідна допомога при скороченні дорівнює двохмісячному заробітку, то в Литві – майже удвічі вище.

Звісно, жорстке законодавство про захист трудових прав означає гіршу позицію держави. Але є один виняток, де навпаки вища позиція – благо для трудящих. Дослідження включає такий компонент, як захист профспілкових прав (Workers’ Rights). За ним ми є європейськими аутсайдерами і знаходимось на 97 місці. Соціальний діалог у нас відсутній як явище.

Усі вищеперераховані факти загалом підтверджують вади неоліберальної політики, які давно стали помітними. Курс на стабілізацію за рахунок кредитів, підвищення тарифів та незахищеності працівників вже зробили Україну аутсайдером за європейськими мірками. Зараз це вже стало очевидним завдяки подібним рейтингам. Коли це усвідомлять самі українці?

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»

Залиш підпис за реєстрацію партії!