В Україні продовжує зростати заборгованість з виплати, яка станом на 1 липня сягнула 2, 72 млрн грн. Про це з посиланнями на розрахунки Міністерства соціальної політики повідомляє Федерація профспілок України. Станом на початок року вона становила 2,37 млрд.
Як зазначають активісти Соціального руху, це вказує на неефективність заходів, запроваджених урядом з цього року. Замість боротьби з причинами, Уряд концентрується на наслідках.
- По-перше, не було посилено кримінальну відповідальність за невиплату зарплат та не розширено підстави фінансової відповідальності власників перед працівників (зокрема, формами такої відповідальності могло бути введення пені за затримку зарплат). По-друге, Кабміном не було запроваджено заходів, які б пом’якшили тягар для працівників: цій меті у європейських країнах слугують гарантійні установи, котрі виплачують працівникам кошти економічно-неспроможних підприємств. По-третє, негативним є те, що стягнення зарплат залежить від активності самих працівників, а не держави. Їм доводиться йти до суду, витрачати безліч зусиль і часу, щоб отримати законно зароблене. Вважаємо, що це обов’язок держави подавати позови в інтересах працівників і притягати до відповідальності керівників. Зараз на сайті Держпраці публікується перелік підприємств-боржників, але відсутня інформація, чи вчинялись якісь заходи чиновниками стосовно винуватців. Окрім цього, не може не викликати нарікання відсутність продуманної індустріальної політики, яка б дозволила запустити виробництва. Дивує, що значною мірою простої спостерігаються на підприємствах оборонною сфери, технології яких особливо мали би бути затребувані у період викликів безпеці, – зазначають активісти.
За їх словами, окремо можна розглянути і більш радикальні заходи. В умовах недостатнього фінансування інспекторів праці та зменшення втручання правоохоронців у сферу економіки було б доцільним надати профспілкам право накладати штрафи на недобросовісних роботодавців.
Також активіст наголошують на необхідності підвищення мінімальних зарплат та офіційного прожиткового мінімуму. Так, за даними Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у червні 2018 року становив 4293 грн. Тож законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 1762 грн занижено порівняно з фактичною сумою у 2,44 рази або на 2 531 грн. При цьому мінімальна заробітна плата, яка становить 3723 грн, є нижчою від фактичного розміру прожиткового мінімуму на 570 грн.
За даними міністерства, середня зарплата у червні в Україні склала 9141 грн, тож мінімальна має становити хоча б її половину – 4570 грн. Також спостерігається значний розрив між регіонами, коли найвища середня зарплата зафіксована у Київській області – 13553 грн, а найнижча - у Чернігівській області (7341 грн), що негативно впливає на рівномірний розвиток країни. До того ж для галузей бюджетної сфери зарплати залишаються нижчими, ніж середні по економіці: в освіті – 8553 грн, в охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги – 6194 грн.
У березні активісти СР сумнівались, чи викорінить заборогованість по зарплаті активізація Мін’юсту у плані виконання судових рішень.