При цьому, як зазначає дослідниця-соціолог, що вивчає тему доступної освіти, Анна Куровська, саме на третьому етапі відбуватиметься розподіл на тих, хто зможе потрапити до вишів, а хто ні.

“Разом із тим, що замість двох років етап між базовою середньою та повною середньою освітою становитиме три роки, вже на цьому етапі відбувається визначення профілю освіти. Цей етап має два можливі напрямки: профільна академічна та профільна професійна освіта. Перше спрямування має на меті підготовку до вступу до ВНЗ, друге ж – “орієнтоване на ринок праці профільне навчання”. Отже, хоч Закон і декларує рівні можливості до вступу у ВНЗ обох спрямувань, усе ж певну частку потенційних абітурієнтів планують відсіювати ще на етапі вступу до старшої школи”, – зазначає дослідниця.

За її словами, зміни механізмі здобуття повної середньої освіти цілком ймовірно можуть вплинути на професійно-технічну, передвищу фахову та вищу освіту.

“Це може збільшити тривалість освітніх програм тих рівнів освіти, що передбачають одночасне здобуття повної загальної середньої освіти та фахового спрямування, водночас, можливе збільшення уваги абітурієнтів до професійно-технічної освіти, що у свою чергу ставить питання про механізми переходу від професійно-технічної до вищої. Зогляду на збільшення терміну навчання та створення підгрунтя для виокремлення потенційних студентів бакалаврських програм, іще однією можливою опцією є набуття популярності короткого циклу вищої освіти (молодший бакалавр). Що ж залишиться традиційному бакалаврському та магістерському рівням – є питанням”, – зазначає Анна Куровська.

Як повідомлялось раніше, результати цьогорічної вступної компанії до ВНЗ продемонстрували скорочення бюджетних місць“Уряд, вочевидь, йде шляхом урізання доступу до вищої освіти. Це можна простежити в сукупності з урізанням стипендій. І це все подають під вивіскою “руху до європейських стандартів”, хоча у багатьох країнах ЄС освіта повністю безкоштовна, це стосується і забезпечення стипендіями. У деяких же інших країнах східної Європи (наприклад, Грузія), схожі з нинішніми реформи ні до чого доброго не привели”, – підкреслювала дослідниця.