Владою була проголошена можливість компенсувати суму в розмірі прожиткового мінімуму при офіційному наймі няні. Однак ініціативу розкритикували, зокрема через малу суму компенсації — вона не покриє навіть податок, який треба сплатити за найм. Сума компенсації складатиме з 1 січня 1626 грн, тоді як мінімальна зарплата – 4173 грн. Плюсом є хіба те, що виплати триватимуть до досягнення дитиною 3-річного віку (хоча проект є пілотним і його можуть скасувати), – зазначає юрист ГО Соціальний рух Віталій Дудін.

За його словами, окреме питання – укладення трудового договору з нянею. Загальний порядок працевлаштування є занадто забюрократизованим. Відсутність адаптованих правил для домашніх працівників може викликати невдоволення і працівника, і роботодавця. Залишається відкритим питання, чи має право працівник на оплачувану відпустку і т.д.

Нині в Україні відсутні підзаконні законодавчі акти, які б адекватно регулювали найм для особистих потреб. Подібний акт було ухвалено ще у 1926 році, але потім його було скасовано. Затверджений у 2001 р. Мінпраці документ зорієнтований на фізичних осіб – підприємців та включає реєстрацію письмового трудового договору у службі зайнятості. Проголошуються дуже амбітні плани створити 100 тисяч робочих місць. Слід ухвалити нормативний акт, який би дозволяв не застосовувати окремі норми трудового законодавства при наймі нянь. Як зазначають фахівці у податковій сфері, сплачувати податки потрібно буде самій няні, що навряд чи заохочує до ведення такої діяльності, – підкреслює він.

Як наголошує юрист, перекладання таких видатків на місцеві бюджети також містить ризики (60% витрат буде покриватись із місцевих бюджетів). Експерти з гуманітарних питань визнають, що перекладання фінансування профтехосвіти на муніципальний рівень призвело до негативних наслідків.

Така ініціатива могла виникнути через загальний занепад інфраструктури для батьківства. Дитсадки переповнені, особливо у новозбудованих масивах (відставання темпів розвитку соціальної інфраструктури від темпів будівництва днями визнали у Мінрегіоні). Знайти підприємство, яке має на балансі дитсадки, сьогодні практичного неможливо. Куди зручніше для батьків було б якби дитину виховували відповідні установи, а не «персональна» няня.. Можливо, у такий спосіб влада намагається уникнути критики через нещодавнє рішення Конституційного Суду України. Було визнано конституційним закон 2014 року про зменшення виплат при народженні другої та третьої дитини. Батьки третьої дитини отримували приблизно 120 тисяч гривень, тоді як за новим законом утричі менше. Аргументація полягала у тому, що відповідне право не було зафіксоване у Конституції, тому й звужувати його можна. Потенційно таку логіку можна застосувати до будь-якої соціальної виплати, – зазначає він.

 

Як раніше повідомляв Соціальний рух, у ЄС змінюють законодавство щодо працівників з дітьми.