Перелік включає близько 450 професій, які стосуються таких галузей, як роботи з металообробки; будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи, гірничі роботи; геологорозвідувальні і топографо-геодезичні, роботи з видобутку нафти і газу; чорна та кольорова металургія; ремонт обладнання електростанцій і мереж, електротехнічне виробництво, виробництво абразивів радіотехнічне і електронне виробництво, загальні професії електронної техніки, професії хімічних виробництв, професії виробництв харчової продукції, тютюново-махоркове та ферментаційне виробництво, роботи на залізничному транспорті та метрополітені, автомобільному, морському, річковому транспорті, поліграфічне виробництво, сільське господарство.

«Наказ, звичайно ж, треба скасовувати, оскільки він звужує можливість працевлаштування для жінок, і зводить їхню основну функцію з точки зору держави до дітонародження. В списку, зокрема, є заборона на професії, яка на голову не налазять – типу машиністок, трактористок, водійок окремих категорій транспорту чи в окремих секторах економіки», – зазначає заступниця директорки Центру соціальних і трудових досліджень Оксана Дутчак.

В той же час, за її словами, безперечно, є в цьому списку і відверто шкідливі професії.

«Але при цьому, по-перше, жінка розглядається як нездатна вирішити самостійно, чи варто їй працювати на певній роботі, чи ні. По-друге, скасування списку не скасує шкідливі умови праці – як для жінок, так і для чоловіків. Тому проблема, яка набагато суттєвіша за існування подібних списків, – це відсутність інвестицій у модернізацію, автоматизацію і умови праці на наших підприємствах», – наголошує дослідниця, підкреслюючи, що держава має однаково дбати про безпеку та здоров’я своїх громадян, незалежно від статі.

В свою чергу Соціальний рух нагадує, що Україна досі не приймає обіцяні Європі норми охорони праці, а судова практика, на жаль, свідчить про те, що контролюючі органи часто стають на сторону недобросовісних роботодавців.