1. Заборона Львівським окружним адмінсудом «Маршу Волі», організованого «Автономним Опором» на честь річниці народження Нестора Махна на тій підставі, що неонацистські організації «Азов» та «Правий сектор» планують напади на демонстрантів, а львівська поліція не здатна забезпечити громадський порядок, протирічить українському законодавству та європейській Конвенції про захист громадянських прав та основоположних свобод.

Так, зокрема, згідно українського законодавства, рішення європейського Суду з прав людини є джерелом права в Україні. Класичне рішення ЄСПЛ у справі «Лікарі за життя проти Австрії» чітко встановлює: «Учасники повинні мати можливість провести демонстрацію без ри­зику постраждати від фізичного насильства з боку своїх супротивників. Такі побоювання можуть перешкоджати об’єднанням громадян або іншим групам, що мають спільні ідеї та інтереси, відкрито висловлювати свої думки стосовно найбільш суперечливих питань, які хвилюють суспільство. У демократичному суспільстві право на контрдемонстрацію не може призводити до відмови у здійсненні права на саму демонстрацію. Справжня, ефективна свобода мирних зібрань не може, таким чином, зводитися лише до обов’язку держави не втруча­тися». Таким чином заборона Маршу Волі не мала жодних законних підстав та протирічить положенням Конституції та Євроконвенції, які гарантують свободу зібрань.

2. Львівська поліція публічно відмовилась виконувати визначені українським законодавством обов’язки щодо підтримання громадського порядку, що є підставою для відставки керівництва львівської поліції через службову невідповідність.

3. Заборона Маршу Волі яскраво висвітлила проблему залежності українських судів та їх політичної заангажованості. Адже разом із цією забороною лівого маршу, того дня ні поліція, ні суди, ні місцева влада ніяким чином не відреагувала на мітинг неонацистських формувань, які погрожували напасти на марш і, зрештою, напали на приміщення, де знаходились активісти АО.

4. Цей напад неонацистів з організацій «Азов», «Правий сектор», «С14» на приміщення спортклубу «Цитадель» є свідченням репресій проти лівих та соціальних активістів, які систематично та безкарно відбуваються в сучасній Україні.

Володимир ЧЕМЕРИС,
«Соціальний рух»