На початку цього року «Соціальний рух» наголошував, що кампанія Мін’юсту по стягненню зарплатних боргів навряд чи буде ефективною, адже робота велась лише по боргам, які виникли. Жодних заходів по запобіганню виникненню нових боргів не передбачалось. Закономірно, борг по зарплаті зріс з 2 млрд грн до 2,73 млрд грн. Тепер на сайті Міністерства соціальної політики України обнародувано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця».

На появу законопроекту, який передбачає пеню за затримку зарплати і право на індивідуальний страйк (самозахист), українці чекали давно. Чекали його шахтарі й лікарі, працівники підприємств-банкрутів. Однак не всі очікування будуть втілені з прийняттям цього документу.

До честі розробників слід сказати, що положення про захист працівника від невиплати зарплат прописані краще, аніж у проекті Трудового кодексу України. У випадку схвалення відповідних змін сенсу у прийняття нового ТК не вбачається взагалі.

До плюсів законопроекту слід віднести наступне:

-          працівник зможе відмовитись від роботи, якщо йому понад 15 днів не виплачують зарплату, попередивши роботодавця за два дні. У разі припинення працівником виконання роботи внаслідок затримки виплати заробітної плати, власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові компенсацію у розмірі, визначеному колективним договором, колективною угодою, але з розрахунку не менше двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) пропорційно до тривалості припинення працівником виконання роботи;

-          працівник може розраховувати на нарахування йому пені, якщо затримка зарплати перевищить 15 днів («У разі порушення строків виплати заробітної плати більше 15 днів, роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених колективним договором, але не менше облікової ставки Національного банку України у розрахунку на рік за кожен день затримки, та виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення»). Невиплата пені стане приводом для накладення штрафу інспекторами Держпраці;

-          працівники підприємства-банкрута зможуть отримати компенсацію від Держпраці (гарантійної установи) у розмірі трьохмісячного середнього заробітку до завершення ліквідаційної процедури;

-          арбітражні керуючі можуть взяти кредит у банку на погашення боргу по зарплаті підприємства-боржника;

-          для здійснення заходів забезпечення виплати заробітної плати Держпраці веде Реєстр роботодавців, які порушили встановлені строки виплати працівникам заробітної плат.

До мінусів законопроекту слід віднести:

- для відмови від роботи потрібно, щоб невиплата зарплати складала не менше половини («Затримкою виплати заробітної плати вважається виплата менше 50% нарахованої за календарний місяць заробітної плати»). При цьому дана норма не поширюється на низку професій (правоохоронців, держслужбовці), а також у випадках, коли це може створити загрозу здоров’ю або небезпеку аварії. Виходячи із судової практики можна сказати, що під ці обмеження потраплять шахтарі, лікарі, водії громадського транспорту;

-          працівникам слід буде виконати низку формальностей для отримання компенсації від Держпраці. Потрібно буде звернутись із заявою до господарського суду, включити свої вимоги до реєстру кредиторів та попросити Держпраці у трьохмісячний термін з моменту включення вимоги до реєстру вимог кредиторів виплатити йому компенсацію;

-          розмір компенсації не залежить від віку, сімейного становища або тривалості стажу працюючих. Максимальний розмір обмежено 12-ма мінімальними зарплатами. Основну частину зарплатного боргу вдасться отримати, ймовірно, після завершення судової процедури банкрутства;

-          працівник не зможе взяти у банку кошти на погашення боргу із зарплати самостійно. Це можуть здійснити лише посадовці Держпраці;

-          до Реєстру підприємств-боржників по зарплаті Держпраці включатиме роботодавців, які порушили строки виплати заробітної плати більш як на 2 місяці, хоча за Кримінальним кодексом злочином вважається невиплата за один місяць;

-          закон набирає чинності з 1 січня 2020 року і не поширюватиметься на існуючі зараз борги.