Працюватимеш 60-годин на тиждень, без відпустки з одним вихідним? Готовий до ненормованої роботи та бути готовим до виконання вказівок роботодавця 24 години 7 днів на тиждень? Ладний сидіти без роботи або тимчасово зайнятим після навчання та сподіватись на міграцію? Усе це – наслідок поширення атипової зайнятості. Доля працівників, особливо, молодих – бути прекаризованим у нестійких, ненадійних умовах праці.

Харків став першим містом, де було презентовано брошуру «Атипова зайнятість та прекаризація праці в Україні», підготовленої Центром соціальних та трудових досліджень за підтримки Фонду ім.Фрідріха Еберта в Україні. Захід пройшов 3 жовтня ц.р. у хабі соціальної активності «Студія 42», який символічно розташовується у Будинку праці. Учасниками презентації стали науковці, представники бюджетної сфери і навіть роботодавці. Показово, що захід відвідала солістка опери Ольга Бурлакова, звільнена за свою непримиренну позицію до строкових контрактів у сфері культури.

Під зустрічі із зацікавленими та небайдужими до справи захисту трудових прав працівників були презентовані та обговорені доповіді щодо основних типів атипової зайнятості, явища гнучкості як інструменту дерегуляції трудових відносин та прекаризації праці, гендерний аспект ризиків прекаризації, занепад трудових стандартів під впливом неоліберальної системи.

За результатами дискусій між учасниками заходи оформились основні напрямки розуміння проблеми атипової зайнятості та прекаризації праці:

- неоформлена праця підриває економіку,

- цивільні договори коштують життя, але економлять гроші держави і роботодавців,

- дерегуляція і мораторії поглиблюють кризу,

- гнучкість є удаваною свободою і насправді має на увазі дерегуляцію трудових відносин,

- прекаріат не є новим небезпечним класом, ця категорія вималювалась штучно для десолідарізації робітничого руху,

- прекаризація праці означає тенденцію до збільшення осіб, які працюють та живуть у нестійких умовах й наближаються за соціально-економічними показниками до статусу пролетаріату ХІХ століття,

- положення прекаризованої жінки через об’єктивні фактори диференціації є гіршим, ніж в чоловіків, що обумовлює збільшення соціальної нерівності у гендерному аспекті,

- трудові стандарти знижуються, а заробітна плата багатьох працівників не в змозі задовольнити навіть мінімальний рівень відтворення сил.

Здолати ці негативні тенденції, на переконання учасників заходу, повинні: контроль інспекторів і профспілок; введення об’єктивних критеріїв для строкових і цивільних договорів та їх заборона у шкідливих сферах; вища оплата для атипово-зайнятих; солідарність атипових працівників та їх урівняння з рештою. Організатори сподіваються, що проведений захід сприятиме розвитку соціальних та профспілкових рухів не тільки Харкова, але й всієї України. Місцеве академічне середовище та загостреність соціальних проблем однозначно вказують на необхідність подальших заходів відповідної тематики.

Спікерами заходу стали: Віталій Дудін, експерт ЦСТД, аспірант, Денис Новіков, к.ю.н., Олег Лук’янчиков, к.ю.н., Анна Жукова, к.ф.н., експерт ГО «Сучасна жінка».

 

Денис НОВІКОВ,
к.ю.н., Харків