Цієї осені в Ісландії обіцяли сенсацію — перемоги на виборах Піратської партії. Сенсації, втім, не сталося. Зате з решти світу сенсаційні політичні новини йдуть як з конвеєра — і одна страшніша за іншу. Про сенсаційну перемогу у США правого популіста, ксенофоба і жінконенавистника — але передовсім зухвалого капіталіста, який десятиліттями не платить податки, — не говорили хіба що ліниві. А от на Філіппінах свій Трамп — одіозний президент Дутерте — уже майже півроку при владі перетворює країну на пекло: у проголошеній ним тотальній «війні з наркотиками» рахунок убитим (здебільшого випадковим жертвам) застреленим силовиками й ескадронами смерті, йде на тисячі і тисячі (а загалом, він обіцяв вбити «три мільйони наркоманів, як Гітлер євреїв»). Авторитарний президент Туреччини Ердоган під шумок післяпутчистських чисток арештовує всіх підряд: від злегка опозиційних журналістів до керівництва лівої прокурдської «Демократичної партії народів», у тому числі чимало її депутатів. У пакистанському Гілгіт-Балтістані лідерові марксистської «Народної робітничої партії» і групі його товаришів узагалі дали 40-річний тюремний термін за організацію протестів.

Україна у цьому переліку неприємних новин і сумнівних досягнень не пасе задніх. І от остання новина — якраз «піратська», вірніше анти-піратська: «кіберполіцаї» закрили два острівки свободи — популярні сайти EX.UA та FS.TO, завдяки яким жителі найбіднішої держави Європи могли ознайомлюватися з досягненнями сучасних світових кінематографу, музики, літератури (причому адміністрація цих ресурсів намагалась бути якомога делікатнішою і, скажімо, видаляла фільми, які вийшли рік-два тому і досі в прокаті). Це вже не перша спроба знищити EX.UA (а олдфаги, мабуть, пам’ятають, як закрили його ідейного попередника, файлообмінник Infostore.Org) та пролобіювати наступ на Інтернет-піратство. Але цього разу вона може стати успішною. У вересні Верховна Рада прийняла закон про державну підтримку кінематографії в Україні, прикінцеві положення якого вносять в існуюче законодавство більш жорсткі формулювання боротьби з піратством і порушенням «авторських прав» — причому щодо будь-якої (!) продукції, а не лише вітчизняних фільмів, створених за державної підтримки. Про те, що ці так звані «авторські права» насправді захищають не авторів (програм, книг, пісень і фільмів), а капіталістичні корпорації, які отримують монопольну ренту, роз’яснив наш товариш Захар Попович. Пригадаймо хоча б абсурдний випадок, як Російське авторське товариство виграло суд в організаторів концерту Deep Purple у Ростові-на-Дону за «незаконне виконання пісень Deep Purple».

А тепер повернемось до Ісландії. Тамтешня Піратська партія, якій незадовго до виборів 29 жовтня 2016 р. опитування обіцяли 30 % голосів та перемогу в стилі її духовного побратима, коміка Йона Гнарра, який став «анархо-сюрреалістичним» мером Рейкьявіка, отримала лише 15%  і 10 мандатів. Праві партії, які своєю неоліберальною політикою у 2008 р. призвели до фінансового краху країни, а у 2016 р. виявилися під зав’язку дискредитованими фігуруванням їх прем’єра в «Панамських документах», здавалось, втримають владу. Однак буквально 16 листопада стало відомо, що лідеру консервативної «Партії незалежності» сформувати уряд не вдалося, і президент Гудні Йоханессон (історик і перекладач Стівена Кінга) доручив це лідерці політсили, яка посіла друге місце, а саме «Ліво-зеленого руху» — екосоціалістці Катрін Якобсдоуттір, викладачці та журналістці, яка має найвищий рейтинг довіри з усіх ісландських політиків (майже 60 %). Разом із своїми союзниками з Піратської партії, а також «Світлим майбутнім» (так називається «Найкраща партія» Гнарра після її «сквотування» ліволібералами), «Соціал-демократичним альянсом» і, можливо, «Відродженням» (або «Партією реформ» — ліберальним відколом від «Партії незалежності») «Ліво-зелений рух» спробує сформувати прогресивний уряд. На відміну від беззубих есдеків, які закономірно розгубили майже всю популярність, «ліво-зелені» та «пірати» будуть готові на радикальнішу програму, у тому числі у сфері запровадження електронної демократії та копілефту. Принагідно відзначимо, що ісландська Піратська партія, на відміну від більшості її аналогів (які, маючи єдиним проробленим питанням своєї програми проблему копірайту, прийняли неоліберальні / ринково-лібертаріанські економічні підходи), підтримує антикапіталістичне спрямування.

Ісландія з її «каструльною революцією» була колискою протестів, які прокотилися світом у відповідь на нинішню кризу глобального капіталізму. Вона вчасно покарала банкірів і націоналізувала частину банківського сектору, віддаючи перевагу кейнсіанському регулюванню перед «жорсткою економією» (втім, одразу зауважимо, що захоплений текст про «замовчану ЗМІ тиху революцію в Ісландії», який досі гуляє соцмережами, містить чимало перебільшень). Саме тут громадяни самі написали і прийняли нову конституцію, а на двох референдумах відмовилися від виплати корпоративних банківських боргів державним коштом. І готові до «піратських» реформ у сфері інтелектуальної власності.

Ось де «передовий західний досвід», на який треба рівнятися — а не на криміналізацію торентів, файлообмінників і взагалі вільного доступу до інформації (надто в такій злиденній країні, як наша). До речі, обговорювані програмні установки «Соціального руху» передбачають боротьбу за свого роду інформаційний комунізм: оскільки вільний доступ і свобода розповсюдження інформації є запорукою прогресу, існуюча система авторських і суміжних прав має бути переглянута таким чином, щоб гарантувалося право на вільний некомерційний обмін інформацією на будь-яких носіях, а фінансову винагороду за свою культурну продукцію отримували самі їх творці, а не компанії-посередники (окремо зауважимо, що такі питання, як патенти на ліки, взагалі стосуються здоров’я тисяч співвітчизників). І наше право на вільну інформацію треба захищати вже зараз.

Виходь на протест, бо не вийдеш в Інтернет!

(на фото — представники ісландських політичних партій на дебатах, розсаджені за ідеологічним спрямуванням – від правих лібералів до радикальних лівих (Катрін Якобсдоуттір крайня праворуч)

Денис ПІЛАШ,
«Соціальний рух»