Серед загальних зауважень до постанови він виділив наступні.

«Нема єдності принципу при визначенні круглих дат. Якщо брати круглі дати кратні на 10, то гаразд. Але якщо брати до уваги річниці, кратні 5, то чому тоді в список взяли лише двох осіб (125 років предстоятеля УГКЦ Йосифа (Сліпого) і 85 років співака Анатолія Солов’яненка)? Чому, наприклад, на державному рівні не відзначають річницю письменника і художника, уродженця Дрогобича Бруно Шульца? Він і Йосиф (Сліпий) народилися в один рік. Невже за Шульца забули, бо він писав не українською? Схоже питання і щодо Іллі Ільфа, який народився у 1897 р. У 2017 р. на державному рівні будуть згадувати початок «Великого терору». Хотілося щоб також і окремо згадали про його жертв, зокрема і представників «Розстріляного відродження». У списку є Лесь Курбас, але поза увагою лишились Валер’ян Поліщук та Мирослав Ірчан (обидва народилися у 1897-му). Чомусь річниці їхніх народжень вирішили не відзначати на державному рівні. Можливо, цих письменників хоч згадають під час заходів до Дня пам’яті жертв «Великого терору», – підкреслює В.Назаренко.

«Якщо в переліку ювілеїв є річниці кратні 5-ти, то чому в список не включили річницю народження оперної співачки Соломії Крушельницької (145 років)? Хоча це окреме питання — скільки взагалі у цьому списку жінок, – звертає увагу історик. – Також слід згадати, що у 1917 р. народилась художниця Тетяна Яблонська. Її ювілею в переліку нема».

«Деякі пропозиції навряд чи будуть сприйняті громадськістю однозначно. Так, у контексті відзначення пам’ятних дат ми можемо знайти 110 років з Дня народження командира УПА Романа Шухевича», – зауважує історик (до речі, у 1887 р. народився Сидір Ковпак, який боровся з нацизмом і став двічі Героєм Радянського Союзу; про його ювілей забули).

Продовжуючи тему забутих особистостей, В.Назаренко називає ще деяких фігур, яких можновладці не вважають актуальними: «У 1787 р. народився Устим Кармалюк. Очевидно, нині пам’ять про нього не потрібна. Якщо повертатися до теми визвольного руху в ХХ ст., то чому не згадати українського політичного діяча і публіциста Івана Мітрингу, який народився у 1907 році».

«У документі є згадка, що буде також складено перелік осіб, чиї ювілеї будуть святкувати на місцевому рівні. Залишається лише здогадуватися, за якими критеріями відбирали ювілеї до «всеукраїнського» списку, а за якими будуть відзначатися ювілеї відомих осіб «місцевого» масштабу», – зауважує В. Назаренко.

«Але що таке відзначення річниць на державному рівні? Ювілейні монети і конверти. А ще  – трохи грошей на проведення конференцій, круглих столів, видання книжок, ремонт музеїв і т.п. Отакі ювілеї  – це шанс музеїв отримати хоч якісь додаткові кошти до того мізерного фінансування, яке вони мають. Відзначення пам’ятних дат – це момент, коли влада хоч на короткий час звертає увагу на науку, освіту та культуру», – резюмував В. Назаренко.