ашій активістці вдалось поспілкуватись із працівниками та працівницями двох шахт: одна з них “Курахівська” – тут 22 жовтня відбулись збори обуреного трудового колективу, про які мова піде далі. На іншій шахті – “Котляревського” – сьогодні 30 людей звільнилось та заявили про намір припинити ризикувати життям та планують поїхати на заробітки за кордон.

На шахті “Котляревського” працює більше 1000 людей. Працівники промислової групи мають найвищі зарплати – по 10-12 тисяч гривень, проте це саме ті люди, які своїми руками видобувають вугілля. Вони ризикують своїм життям, адже окрім вугілля, під землею можна “знайти” отруйний газ, бути засипаним під час обвалу. Важко знайти шахту, працівники якої не знали б людей, яких “забрала шахта”.

Ця шахта разом із шахтою “Курахівська” входять до Державного підприємства “Селидіввугілля”. У проекті держбюджету на 2019 рік не передбачено достатнього фінансування вугільної галузі. Тому робітники цих підприємств мають песимістичні очікування. Немає зарплат – немає відрахувань до Пенсійного фонду, але нараховується пеня за несплату податку, при тому, що за законом підприємства у зоні АТО не обкладаються податковим штрафом. Вугілля не видобувається, оскільки немає коштів на запуск процесу видобування.

44493349_281314609175026_4983417606854672384_n

Сьогодні на шахті “Курахівська” до протесту долучились робітниці вуглехімічної лабораторії N 3. Там працюють лише жінки, переважно самотні матері, котрі також не отримують зарплатні, оскільки їхні зарплати (які не перевищують 3 тисяч гривень) нараховуються від обсягів реалізації вугілля.

22 жовтня ц.р. в місті Горняк відбулись збори трудового колективу вугільників на шахті “Курахівська”. Їх приїхали підтримати товариші та товаришки з Незалежної профспілки гірників україни ДП “Селидіввугілля”.

Відео зборів трудового колективу “Курахівська” шахти 22 жовтня доступне за посиланням.

За словами трудового колективу, їхні звернення в різні інстанції ігноруються. Навіть міністр енергетики та вугільної промисловості уникає незручних запитань від голови профспілки НПГУ ДП “Селидіввугілля” Віктора Трифонова, просто ігноруючи звернення працівниць і працівників вугільної промисловості.

За словами Трифонова, на “Селидіввугілля” виділено лише 51 млн грн, чого не вистачає на виплату боргу в 230 млн грн.
Таким чином, кошти виділено на погашення зарплатного боргу лише працівникам промгрупи шахти “Котляревського” –  69% за серпень і 11% за вересень.

23 жовтня о 9:00 профспілки анонсують акцію шахтарів, шахтарок і їхніх родин, адже тим працівницям (а це переважно жінки), що не входять до промгрупи, надалі повернення зарплатного боргу не передбачено.

“Соціальний рух” має інформацію, що голова незалежної профспілки підприємства Трифонов сьогодні оголосив про початок голодування, допоки борг не буде виплачено.

Із нашою кореспонденткою місцеві поділились ще таким зауваженням про загальну атмосферу в регіоні:

“Люди просто виживають, лише якщо їхні рідні або близькі мають шахтарську пенсію. Інакше – ніяк. Решта просто просять їжу в борг на ринку і в магазинах. Країна знала таке в 90-ті, люди не можуть просто дати одне-одному голодувати, ті, хто дають продукти харчування в борг вірять, що їхнім сусідам виплатять зарплати”.