Верховною Радою було ухвалено законопроект №9338 про запровадження воєнного стану у 10-ти областях держави. У затвердженому ним Указі Президента передбачається, що можуть обмежуватись права, визначені статтею 39 Основного Закону.

Згідно ст. 19 закону «Про правовий режим воєнного стану» на час дії воєнного стану усі вибори, зібрання і страйки забороняються. Забороняються без жодного виключення. Але у цьому положенні закону є колізія з Конституцією України.

Відповідно до ст. 64 Конституції у випадку запровадження надзвичайного чи воєнного стану обмеження громадянських і соціальних прав МОЖУТЬ встановлюватись, а МОЖУТЬ і не встановлюватись. Такі обмеження можуть встановлюватись, якщо в Указі Президента прямо сказано, що право на мирні зібрання або на страйк підлягають обмеженням. Якщо в Указі про ці права нічого не сказано, то обмеження не встановлюються.

В Указі Порошенка знову ж таки вказано, що свобода зібрань та страйків МОЖЕ обмежуватись, проте не вказаний спосіб обмеження. Ст. 8 Закону про правовий режим воєнного стану наділяє правом встановлювати конкретні обмеження свободи зібрань військовому командуванню або військовим адміністраціям (якщо такі створені). Знову ж військові можуть такі обмеження встановити, а можуть і не встановити – як вважатимуть за потрібне. Але ст.19 закону містить імперативну норму:

«Стаття 19. Гарантії законності в умовах воєнного стану

1. В умовах воєнного стану забороняються:

зміна Конституції України;

зміна Конституції Автономної Республіки Крим;

проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;

проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;

проведення страйків, масових зібрань та акцій».

Тобто, Закон містить тотальну і обов’язкову заборону зібрань незалежно від того, міститься положення про свободу зібрань в Указі Президента, чи ні. І чи обіцяв Президент України не обмежувати ці права, чи ні. Інші права – свобода слова, вираження поглядів, пересування – так категорично Законом не обмежуються.

Невідповідність Конституції очевидна. Таким чином, свобода зібрань в умовах воєнного стану буде віддана на свавільний розсуд місцевих військових керівників.

 

Володимир ЧЕМЕРИС,
«Соціальний рух»