Таку думку висловив активіст Соціального руху Віталій Дудін.

«Народ дійсно бажає миру і на цьому спекулюють олігархи. Для Ахметова і Бойка призначення означатиме гарантію безпеки. Фактично, влада демонструє, що ця територія – власність двох олігархів, а приватна власність для нинішньої влади недоторканна. Сценарій імпонує Порошенку та Заходу, адже знімає з них відповідальність за долю Донбасу. Тим більше перехід бізнесменів на офіційні посади стало звичною тенденцією», — зазначає він.

Активіст підкреслює, що кандидатури влаштовують Київ і Москву, але неприйнятні для робітників Києва чи Донецька.

«Інтереси одіозних капіталістів суперечать інтересам громадян, що опинились з обох боків фронту. Влада веде перемовини напряму з олігархами, тому що робітники позбавлені суб’єктності. Без окремої політсили громадяни приречені обирати між війною та всевладдям олігархів», — зазначає Дудін.

З іншого боку, за його словами,  українська влада стикнулась з „кадровою кризою”: вона не має фігур, які б не викликали відрази на Донбасі. Тому олігархи виступають якщо не меншим, то більш абстрактним злом. Радикальні націоналісти або дискредитовані антисоціальними реформами „технократи”, За словами Дудіна, викликали б масу заперечень.

«Можливість призначень випливає із архітектури Мінських переговорів, що являли собою від початку змову еліт. Діалог вівся між людьми, які нікого окрім себе не представляють. Війна на Донбасі вибухнула через невирішеність соціальних проблем», — каже активіст.

Він наголошує, що влада не спромоглася долучити до перемовин представників трудових колективів індустріального Донбасу та решти України. Одіозні українські політики та маріонетки Кремля розглядались владою як надійніші дипломати, аніж прості жителі, обрані народом. За критикою призначення даних осіб насправді ховається страх того, що ситуація стабілізується, а населення голосуватиме за «Опозиційний Блок».

«Але не варто боятись власного народу. Боятись стабілізації також не слід, тим більш, що вона не настане. Навіть якщо постріли припиняться, то наступна криза невідворотна. Проте проблема вирішиться лише тоді, коли гнів буде спрямовано не проти окремих осіб, а проти олігархічної системи. Поки існуватимуть олігархи – демократії не буде», — вважає Дудін.