Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування» охрестили коротким терміном «Закон щодо імплементації плану BEPS». Днями Україна і ЄС погодили надання макрофінансової допомоги на суму 1 млрд євро. І це на фоні того, що, за підрахунками наших експертів, наша держава втрачає стільки ж коштів від офшорних схем при експорті. Нагадаємо, що учора Конституційний Суд визнав правомірним урізання виплат при народженні дітей. Ці події лише заохочують бездіяльність щодо офшорів: гроші й надалі братимуть за рахунок кредитів та соціально-вразливих громадян. Проте є і позитив. Риторика урядовців частково змінюється. Замість мантри про потребу зменшення вимог до (олігархічного) бізнесу, вони кажуть, що ігнорування плану BEPS веде до недовіри інвесторів та включення України до чорних списків.

1)      Автоматизований обмін податковою інформацією (CRS).

Цей крок, який суттєво спростить роботу податківцям, зробити потрібно було давно. Зараз Україна опинилась у числі держав, що не визначили дату початку обміну, адже не імлементували відповідних змін у законодавство. Ознайомитись з клубом цих екзотичних країн можна за цим посиланням на стор.46.

Проблеми: За об’єктивними оцінками, раніше 2021 року Україна отримувати звіти не буде. Окремі представники бізнесу вважають автоматизований обмін шкідливим, побоюючись витоку зайвої інформації. Влада у цілому погоджується з цією аргументацією, зазначаючи про можливу нестачу технічних спеціалістів. На нашу думку, суспільні інтереси мають переважати над приватним бажанням бізнесу не платити податки. Відзначимо, що обмін не здійснюватиметься щодо компаній з доходом до 750 млн грн. Про них Україна не надсилатиме дані іншим країнам. Додамо, що застосування у різних країнах автоматизованого обміну виявило деякі недоліки. Показово, що деякі багатії стають резидентами країн, що не бажають отримувати відомості про своїх резидентів.  «Ці юрисдикції (наприклад, багато британських заморських територій) обирають добровільну таємницю (відправляти, але не отримувати будь-яку інформацію з інших країн)», – про це йдеться на стор.3 звіту  Reporting taxation: Analysing loopholes in the EU’s automatic exchange of information… (2018).

2)      Правила контрольованих іноземних компаній (КІК).

Такі правила діють у США з 1962 року, а в Угорщині – з 1997-го. Вони передбачають обов’язок заможних осіб прозвітуватися про наявність фірм у інших юрисдикціях. Ця вимога стосуватиметься навіть структур без статусу юридичної особи (трасти). З огляду на отриманий підконтрольними фірмами дохід за кордоном сума податкових зобов’язань може бути збільшена. Під час проведення перевірки контролююча особа забезпечує надання контролюючому органу копій первинних документів щодо окремих або всіх операцій КІК. Новацією є те, що перекладу документів з англійської не потрібно (хоча це не стосується надання документів іншими мовами). Ознаки контрольованості іноземних компаній можна буде встановити шляхом опитування по скайп. Банки повідомлятимуть про виявлення ознак фактичного контролю.

Проблеми: Слід розуміти, що правила КІК не працюють без автоматизованого обміну. Заможні громадяни зможуть недекларувати певні активи, а перевірити дійсні факти державі буде складно. Бізнес-консультанти вже надають поради, як обійти здавалось би суворі обмеження. Заборонено проводити перевірки контролюючої особи більше разу на 2 роки. Зазначимо, що проектом не передбачено конфіскації незадекларованих активів. Положення підпункту 39-2.3.2 (скоригований прибуток КІК) не застосовуються, якщо загальний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однією контролюючої особи із всіх джерел відповідно до даних фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного період. Штрафи та пеня за порушення правил КІК (під час визначення та обчислення прибутку) застосовуються за результатами 2021 року, тобто з 2022-го року («Інші перехідні положення»).

3) Тест ділової цілі (раціональної мети).

Податківці дивитимуться не на окремі документи, а на фактичну поведінку. Вони зможуть застосовувати будь-які оціночні критерії, аби довести, що метою було саме уникнення оподаткування.

Проблеми: тягар доведення зловживань лежить на ДФС. Використання гнучких критеріїв вимагатиме уваги громадськості: податківці зможуть обирати, яким компаніям надати більшу увагу, а яким меншу. Громадськість має поставити фіскалів у такі умови, що у них не залишиться поля для маневру. Зазначимо, що радикальні прихильники BEPS підтримують ідею «перевернутого тягара доведення» щодо деяких операцій: наводити докази має потенційний порушник, а не податковий орган.

4) Звітність для міжнародних груп компаній (CbCR).

Передбачається, що корпорації, представлені мінімум у двох країнах, будуть звітуватись про усі свої господарські операції. Встановлення ланцюжку допоможе виявити сумнівні транзакції. Глобальну інформацію щодо трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) фіскали зможуть запросити у материнської компанії. Штраф за ненадання звіту становитиме 5,5 млн грн.

Проблеми: Надавати інформацію у розрізі країн повинні компанії з доходом вище 50 млн євро на рік, а кінцевим бенефіціаром є українець. За інших умов звіт подається, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній перевищує 750 млн євро.  Лише останній згаданий звіт стає об’єктом автоматичного обміну інформацією. Звітність не подається у ряді випадків, зокрема, якщо законодавство країни перебування материнської компанії зобов’язує надавати відповідну документацію. ДФС має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо річний дохід групи перевищу 50 млн євро. Інформація звіту у розрізі країн не є самостійною підставою для проведення коригування обсягу оподатковуваного прибутку платника податків (підпункт 39.4.13). Окрім того, така звітність є інформацією з обмеженим доступом! Таким чином, громадськість не буде мати доступу до відомостей про сплату податків корпораціями у інших державах. Звітування у розрізі країн міжнародної групи компаній почнеться за 2020 рік, тобто з 2021 року.

ВИСНОВОК

Ураховуючи вищезазначене, раніше 2021 року активна фаза боротьби з офшорами не розпочнеться. Наш бізнес має чимало часу, аби пристосуватись до нових вимог. Більше того, наші бізнесмени скористаються усіма можливостями по гальмуванню реформ. Звичайно, це може відбитися в упередженому ставленні банків, інвесторів та міжнародних інституцій. Втім, не варто ідеалізувати сам план дій BEPS. Приміром, науковці з США вказують на обмеженість глобального плану. Кроки критикуються через лояльність до країн G20, адже розроблені в рамках ОЕСР – структури, що об’єднує найбагатші економіки. Доречніше було б передати ініціативу по боротьбі за справедливе оподаткування в ООН. Більше того, поки існуватиме глобальний капіталізм, то це провокуватиме серед бідних країн нечесну конкуренцію («гонку на дно») у вигляді низьких податків чи відсутності суворих вимог.

 

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»