Як зазначають співробітники опери у соцмережі, закон №955-8 авторства Ірини Подоляк впроваджувався для врегулювання «діяльності» керівників закладів культури. Однак замість керівників на короткострокові контракти примусово перевели всіх творчих працівників. Артисти оркестру, що є членами профспілки, подали дирекції Національної опери свою версію контракту, але адміністрація театру затягує обговорення. Сьогодні під будівлею опери мала відбутися акція протесту. Втім, керівництво оперативно запросило всі профспілкових лідерів на переговори. Музикант опери Dmytro Khosh Khoroshun опублікував відео з даної зустрічі. Судячи з нього, рішення поки не знайдено.

Вони також наголошують, що омбудсмен Валерія Лутковська внесла конституційне подання до КСУ з приводу закону 955-8 та направила лист-рекомендацію в Міністерство культури про надання артистичному персоналу максимального строку контракту. Зокрема, подання містить посилання на директиву ЄС 1999/70/ЄС (пріоритет стабільних відносин) та Конвенцію МОП №158 (неможливість припинення трудових відносин без обгрунтування).

На думку юриста ГО «Соціальний рух» Віталія Дудіна, влада невиправдано поставила до пересічних артистів такі ж вимоги, як до чиновників. Законодавець дозволив укладати строкові контракти, що небезпечно у двох аспектах. По-перше, вони мають обмежений термін дії, а, по-друге, нівелюють основоположні гарантії. Як визначив Верховний Суд України, на контракт не поширюється положення ст.9 КЗпП про недійсність умов, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством. Як правило, контракти застосовувались для оформлення відносин з керівниками чи іншими високооплачуваними службовцями. За його словами, погіршення становища працівників культури відбулось у два етапи. Ще 28 січня 2016 р. було ухвалено закон щодо контрактної форми роботи керівників закладів культури. Визначено, що строк контракту для керівників складе 5 років, а для творчих працівників – 1-3 роки. Цей закон також доповнив КЗпП новою підставою припинення трудових відносин: п.9 ст.36 КЗпПпідстави, передбачені іншими законами. Така норма може торкнутись будь-якої професії (передусім бюджетників): достатньо прийняти закон і чинний трудовий договір припиниться без волі сторін. І вже 6 жовтня 2016 р. під виглядом технічних поправок було прийнято зміни до Прикінцевих положень вищезазначеного закону. Набрання чинності цим законом стало підставою припинення безстрокового трудового договору не лише з керівниками закладів культури, а й із «професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом)» таких закладів. Таким чином, парламент реалізував надане йому повноваження розірвати трудові договори цілої категорії працівників без зазначення будь-яких мотивів.

На думку «Соціального руху», потрібно завадити спробам поширення нетипових відносин, які переслідують лише мету економії на трудящих.