На 14 листопада ц.р. Федерація профспілок України анонсує акцію протесту, на якій, серед іншого, буде піднято питання нового Трудового кодексу України. Профспілчани вимагатимуть «не допустити звуження трудових прав» при його ухваленні. Риторичним є питання, чи вбачається сенс у його прийнятті, коли він не несе нових прав власникам. Втім, схоже, що у середовищі ФПУ навіть не проводилась дискусія з приводу ТК. Про неї, принаймні, нічого невідомо. Офіційна позиція Федерації така: всі наші пропозиції почуто, кодекс чудовий. Однак вітчизняні вчені вказують на те, що документ несе звуження прав працівників. Загалом наукове середовище позитивно сприймає ідею оновлення трудового законодавства, але окремі пропозиції депутатів викликають  зауваження. Новітні аргументи вчені виклали у збірнику тез науково-практичної конференції «Напрями розвитку науки трудового права та права соціального забезпечення», що відбулась 3 листопада 2017 року у Харківському національному університеті внутрішніх справ (ХНУВС). Свою думку стосовно документу висловили, зокрема, представники Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого.

1) Односторонні погіршення

Стаття 224 ТК дозволяє змінювати умови праці у бік погіршення без згоди працівника: «Така зміна допускається не тільки з дотриманням порядку (попередження працівника за два місяці), а й підстави (наявність змін в організації виробництва і праці). Те, що пропонується у проекті Трудового кодексу, інакше як порушенням гарантій оплати праці назвати не можна», – заявляє к.ю.н. Жернаков В.В., завідуючий кафедри трудового права НЮУ ім.Ярослава Мудрого.

2) Послаблення профспілок

Ст.153 ТК дозволяє залучати до надурочних робіт без згоди профспілки, а ст.98 робить необов’язковим звільнення керівника підприємства на вимогу профспілки. «Вважаю, що є шкідливим таке законодавче послаблення позицій профспілкових організацій», – пише д.ю.н. Мельник К.Ю., завідуючий кафедрою трудового та господарського права ХНУВС.

3) Перекладення вини

Пересторогу викликає запровадження у ст.92 ТК можливості звільнення працівника за одноразове грубе порушення норм з охорони праці. Власник може суб’єктивно оцінити грубість, а працівник може бути навіть попередньо не поінформований щодо інструкції з охорони праці. «Працівник лише працював у неналежних, але створених для нього роботодавцем, умовах, проте саме він визнається у цьому винним», – озвучує побоювання к.ю.н. Кравцов Д.М., доцент кафедри трудового права НЮУ ім.Ярослава Мудрого.

4) Проти Конституції

Головною метою ТК є скасування КЗпП як акта соціальної спрямованості. «Це прямо суперечить ст.1 Конституції України в тому, що Україна є соціальною, правовою лержавою. Автори приховують той факт, що сутністю цієї «реформи» є так звана «лібералізація» трудового законодавства на користь роботодавців. Таким чином, концепція Проекту №1658 має антисоціальний, антиконституційний, антиправовий характер. Окремо треба вказати, що цей Проект має антинауковий характер, оскільки підриває підвалини, на яких будується й функціонує трудове право», – категорично висловлюється к.ю.н. Єрьоменко В.В., доцент кафедри трудового права НЮУ ім.Ярослава Мудрого.

5) Інші недоліки

Також вчені перелічують очікувані зміни, що не знайшли відображення у проекті ТК. Механізм вирішення трудових спорів не змінюється і залишається складним (к.ю.н. Запара С.І.). Спеціальні норми щодо захисту персональних даних не включені ні до КЗпП, ні до проекту ТК: «Трудовим законодавством України необхідно врегулювати відносини щодо захисту персональних даних працівника» (д.ю.н. Чанишева Г.І., к.ю.н. Чанишев Р.І.). При цьому ТК не передбачає звільнення від штрафних санкцій перед кредиторами чи постачальниками комунальних послуг працівника, якому заборгували зарплату (к.ю.н. Киян В.Я.). Така норма є у законодавстві низки країн ЄС. Викликає питання і щирість авторів у подоланні дискримінації. На відміну від ст.22 КЗпП, новий ТК у ст.29 не містить переліку підстав, з яких забороняється необгрунтована відмова у працевлаштуванні (к.ю.н. Бобко В.Г.).

Правомірність звільнення з дисциплінарних підстав має перевірятись профспілковим органом, зазначає к.ю.н. Гоц В.Я. Хоча ТК не передбачає процедуру погодження з профкомом звільнення, коли йдеться про винні дії працівника.

Станом на вересень 2017 року в Україні нараховувалось 303 тис. чоловік безробітних, тоді як у січні 2017 року їх кількість складала 429 тис. чоловік. Таким чином, офіційне число зайнятих зросло, що могло стати наслідком подолання тіньової праці. Це може бути пов’язано із запровадженням вищих штрафів за нелегальне працевлаштування, вказує к.ю.н. Дворник С.І. Хоча новий ТК зменшує штрафи втричі, що негативно вплине на поведінку бізнесменів.

Отже, намагання авторів ТК представити усе так, ніби дискусія навколо проекту завершена, не відповідає дійсності. Вчені зі щирими обуренням звертають увагу законодавців на очевидні проблеми. Вони розраховують, що їх голос буде враховано. Однак, слід зазначити, що чимало змін випливають з ідеології нового кодексу і не є випадковістю.

 

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»