Політики не соромляться піаритись на темі небажання виконувати трудове законодавство. Підписи під законопроектом №6087 поставили представники фактично всіх політсил – «Самопоміч», «Батьківщина», «Радикальна партія», «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Воля народу». Це свідчить про наявність консенсусу в парламенті щодо необхідності захисту інтересів капіталу. Усі ці зміни відображають позицію Федерації роботодавців України, контрольованої Дмитром Фірташем. Дивує, що серед авторів опинився і Сергій Каплін, якого було визначено представником профспілок в парламенті України.

У разі прийняття проекту статті 259 і 265 КЗпП будуть переписані повністю на користь роботодавців. Загальмувавши прийняття Урядом нового порядку інспектування, народні депутати хочуть на рівні закони визначити найважливі процедури. Якщо пропоновані обмеження будуть узаконені, то прийняття Кабінетом Міністрів України нових правил інспектування не матиме сенсу.

Неефективні процедури

Підриває ефективність перевірок з питань праці вже те, що на них пропонується поширити у повній мірі Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон про держнагляд).

Закон про держнагляд передбачає такі вигідні підприємцям положення:
- неприпустимість перевірок «за анонімними та іншими безпідставними заявами»; проголошено «презумпцію правомірності діяльності суб’єкта господарювання» (ст.3);
- позапланові заходи контролю здійснюються виключно за погодженням керівництва Держпраці (ч.1 ст.6);
- можливість недопуску перевіряючого щонайменше у 8 випадках (ст.10).

Позапланова перевірка проводиться у разі надходження звернення працівника, яке має бути «обґрунтованим» та підтверджуватись доданими документами. Це створює корупційні ризики, адже залишає контролюючим органам простір для ухвалення рішення. Перевірка може здійснюватися виключно в робочий час, що унеможливлює фіксацію надурочних робіт.

Також зміни вносяться до ст.18 Закону України «Про місцеве самоврядування» з метою унеможливити проведення перевірок посадовцями місцевої влади без участі представників Держпраці. Таке обмеження де-факто нівелює реформи у цій сфері, адже нововведення і викликане саме тим, що у багатьох містах не вистачає інспекторів праці, тому їх функції було вирішено делегувати місцевій владі.

Такий порядок не відповідає низці статей Конвенції МОП №81:
- будь-які інші обов’язки не повинні заважати інспекторам праці ефективно виконувати їхні основні обов’язки (ч.2 ст.3);
- інспектори праці мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство (стаття 12);
- слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги (ст.15).

Символічні штрафи

Штраф за кожного неоформленого працівника складатиме від одного (1600 грн) до трьох (4800 грн) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Сьогодні штраф складає 96 тис. грн.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці роботодавець сплатить 3200 грн, тобто ту саму мінімальну зарплату, а не 9600 грн.

Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні передбачає штраф 1600–4800 грн. Посилену відповідальність за недопуск до перевірки стосовно наявності неоформлених працівників (320 000 грн) пропонується скасувати. Таким чином, за недопуск до перевірки може бути накладено штраф у 1600 грн, тобто у 200 разів менший, аніж сьогодні (320 тис грн).

Штраф за недопуск і перешкоджання не може бути накладений без здійснення відеозапису. Новація видається безглуздою. По-перше, не має відповідальності за перешкоджання веденню відео-фіксації. По-друге, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані: покази, фото, протоколи тощо (ст.251 КУпАП).

Окрім зменшення фінансових санкцій, передбачених КЗпП, буде пом’якшено адміністративну відповідальність. За допуск працівника до роботи без оформлення (ст.41 КУпАП) максимальний штраф складатиме 5100 грн, а не 17 000 грн.

При скоєнні правопорушення вперше роботодавець не притягається до відповідальності: виноситься припис про усунення порушень у 15-денний строк.

 

При цьому посилюється відповідальність перевіряючих. Так, за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 166-21) накладатиметься штраф у сумі до 5100 грн замість нинішніх 1700 грн.

Документ відкидає передовий європейський досвід у питанні встановленні санкцій.

Цинічні виправдання

Розроблений фахівцями Держпраці проект Порядку, на думку авторів законопроекту №6087, «порушує інтереси роботодавців». Хоча таке твердження некоректне на фоні того, що профспілки взагалі виключаються з процесу контролю.

Фактично, сферу праці пропонують прирівняти до всіх інших сфер контролю, приміром, до нагляду у сфері цінних паперів. Це нелогічно, адже тут страждає не абстрактний інтерес держави, а конкретні особи. Побоювання бізнесу є дивними, адже найбільший ризик від перевірок – зупинення господарської діяльності – внаслідок інспектування не передбачається.

У пояснювальній записці стверджується, що штрафи у сфері праці є вищими, аніж за правопорушення, що несуть загрозу здоров’ю. Хоча неоформлення працівників часто виступає причиною невжиття заходів для відвернення нещасних випадків. Водночас існуючі низькі штрафи за деякі порушення законодавства про екологію та права споживачів породжені неоліберальною політикою і теж потребують підвищення.

Законопроект №6087 не може бути прийнятий, адже він суперечить передовому досвіду, конвенціям МОП та цілям стійкого розвитку. Спроба прийняти такий законопроект має викликати активну протидію профспілок.

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»