На минулих вихідних людство відзначало День гідної праці. Навряд чи це свято відзначалось у вашому місті, адже реформи мають інше спрямування. Яскравим прикладом виступає реформа пенсійна. Можна виділити наступні парадокси даної реформи, передбаченої законопроектом №6614:

1) Збільшення стажу знівелюється тінню

Чи зможе молодь накопичити необхідні 30 (для жінок) і 35 років (для чоловіків) страхового стажу? На це питання відповіли у профільному комітеті парламенту: через поширеність неформального найму більшість не зможе вийти на пенсію у 60 років. Кроки держави по виправленню ситуації недостатні. Платити до ПФУ й надалі будуть лише офіційно зайняті. Система державного контролю за оформленням трудових відносин зруйнована: після років мораторіїв із системи Держпраці пішло чимало кваліфікованих інспекторів. Зараз мораторій ніби знято, але ж заблокувати доступ інспектора до робочих місць дуже просто. Паралельно з порядком трудових перевірок діє Закон про нагляд за господарською діяльністю (Закон №877), що накладає безліч обмежень. Шедевральне рішення у серпні прийняв Київський апеляційний адмінсуд: він визнав, що ПФУ не має права ініціювати перевірку для виявлення нелегальних працівників, адже така підстава не міститься у законі №877! До речі, у МОП давно вимагають не поширювати цей закон на сферу праці, але українські можновладці не чують ці благання.

З ухваленням нового Трудового кодексу все буде ще гірше. В ході доопрацювання з документу зникла ст.286, яка гарантувала право на отримання пенсій безвідносно від того, чи сплачував внески роботодавець. Стаття 362 проекту, що регулює повноваження інспекторів праці – це великий крок назад. Штрафи за допуск до роботи без оформлення і без сплати соціальних внесків зменшаться втричі і складатимуть 10 мінімальних зарплат за працівників. Штраф за недопуск інспектора до перевірки наявності неоформлених працівників і взагалі зменшується зі 100 мінімальних зарплат до двох. Відповідальності за виплату зарплати нижче мінімальної немає взагалі (зараз – у розмірі 10 «мінімалок»). Прописано лише права державних інспекторів праці, хоча зараз перевірки можуть здійснювати і посадовці органів місцевого самоврядування. Зараз штраф може бути накладено (ч.5 ст.265 КЗпП) на підставі рішення суду, який визнає факт наявності трудових відносин за позовом працівника. У проекті ТК такої можливості немає, тому санкції будуть не такі жорсткі для власника. Питання: чи буде роботодавець оформляти працівників? Точніше питання треба ставити інакше: скільки мільярдів втратить Пенсійний фонд?

2) Короткострокова, але безкінечна робота

Поширення строкової зайнятості – це те, що суттєво обмежує право на гідну пенсію. Вона має й інші негативні ефекти: позбавляє підприємство необхідності планувати свою діяльність, роз’єднує колектив, зменшує кваліфікованість і мотивацію персоналу.

Парадоксально, що зайнятість стає нестандартною, тоді як умови отримання соціального забезпечення – такі ж як і в традиційній індустріальній моделі. Багато людей змушені були стати фрілансерами, але система має недостатньо стимулів для їх включення. «Базований на внесках характер наших систем соціального захисту більше не відповідає дійсності, з якою стикаються молоді люди при доступі на ринок праці», – пишуть у European Youth Forum.

Працівники з низькою оплатою, перерваною кар’єрою або роботою на умовах неповного робочого дня мають більше шансів на недостатню пенсію. Дослідження вказують, що у деяких країнах ЄС право на отримання пенсії – універсальне і не залежить від внесків. Нерідко держави ЄС «кредитують» періоди, коли люди випадають з ринку праці і здійснюють догляд.

МОП констатує, що нестандартно-зайняті працівники мають обмежений доступ до пенсійного та медичного страхування («через короткий термін перебування на посаді, короткі періоди сплати внеску або низький рівень заробітку»).

Всупереч неоліберальним міфам, строкова зайнятість поширена і сьогодні. Так, у 2013 році Україна визнавалась країною, де кількість жінок у сфері послуг, зайнятих на умовах СТД, така ж як і в Китаї. На відміну від більшості країн Європи, Україна не встановила обмеження на максимальний строк таких відносин.

Ще більше розширити можливість укладати строкові контракти дозволять розроблені поправки до Закону про зайнятість, а також новий Трудовий кодекс (укласти СТД можна буде, отримавши під примусом згоду працівника).

3) Здоровя менше, роботи більше

Європейські фахівці вказують, що політика охорони здоров’я має починатися не із комерціалізації та закриття лікарень, а з покращення безпеки на робочому місці. На відсутність стратегії гігієни праці наголошує Федерація профспілок України.

Бездумна дерегуляція у сфері охорони праці призведе до того, що все більше людей вибуватимуть з ринку праці та отримуватимуть виплати, пов’язані з травматизмом. Через свою недбалість держава втратить ті кошти, які має намір зекономити від пенсійної реформи.

Щоправда, навіть «безпечна» праця в українських умовах є шкідливою. «Нерідко перебування «немолодих працівників» у трудовій і професійній активності без зміни умов і норм виробництва сприяє лише прискоренню процесу старіння», – пише В.О. Карплюк, експерт з права соціального забезпечення. Погіршення контролю держави за гігієною на робочому місці призведе до того, що роботодавці ще менше перейматимуться шкідливими факторами на виробництві.

До речі, Рекомендація МОП №162 щодо літніх працівників рекомендує скорочення робочого часу для осіб похилого віку (п.14). Пункт 23 рекомендації радить до досягнення пенсійного віку надавати спеціальну допомогу, «яка частково або повністю компенсувала б зменшення винагороди за працю». Таким чином, пропонується робити все можливе, аби літні люди передавали свій досвід з мінімальною шкодою для свого здоров’я.  Можна звернути увагу на досвід Словенії, яка сприяє якомога довшому перебуванню людей на ринку праці за рахунок надання додаткових пільг літнім людям.

4) Гендерний обман: робота без пільг

Держава анонсувала скасування заборон на працевлаштування жінок на важкі роботи. Звернімо увагу на те, що держава урізала ще у 2015 році пільгові можливості по виходу на пенсію для зайнятих на шкідливих роботах. Чи є це чесно? Держава зняла з себе зобов’язання, а тепер пропонує рівність у експлуатації. Навряд чи багато жінок забажають скористатися новими можливостями по доступу до професій.

Якщо ми поглянемо на пенсійну карту Європи, то пільгові умови виходу на пенсію скасовані у багатьох країнах. Хоча знову ж таки, там докладались значно більші зусилля по технічній модернізації виробництва; аби важкі роботи (на шахтах) справляли менш негативний вплив. Якщо вже казати про гендерний аспект, то у деяких країнах вирівнювання здійснюється у більш сприятливий бік: так, у Литві право на достроковий вихід на пенсію мають особи з 30-річним стажем.

Відзначимо, що Конвенція МОП №176 від 1995 року на відміну від ранніх актів не забороняє роботу жінок у шахті, що відображає зсув у напрямку рівності. Проте цей документ вимагає забезпечити ефективну систему інспектування, а також дозволяє зупиняти гірничі роботи. Це, як відомо, забороняє Закон України №877. Таким чином, збільшення кількості працюючих на підземних роботах означатиме збільшення кількості аварій.

5) Конкуренція за робочі місця посилиться

В умовах браку робочих місць буде спостерігатись протистояння між молоддю, що заходить на ринок праці, та старшими працівниками, які бажають зберегти робоче місце до пенсії. Шантажувати звільненням стане простіше, бо люди зацікавлені у отриманні більшого стажу. Цікаво, що на Заході строкові договори все частіше застосовують для старших працівників – це сприяє тому, що роботодавці їх більш охоче наймають.

Новий закон про приватизацію спростить масові звільнення (умова щодо збереження робочих місць може не включатись у інвестиційну угоду). У багатьох країнах ЄС встановлено вихідну допомогу, що залежить від стажу роботи на підприємстві, що стримує власника. Приміром, в Австрії існує широка градація сум вихідної допомоги: робота понад 10 років дає право на 4 місячні заробітки у разі скорочення. Це обіцялось відобразити у новому Трудовому кодексі, але фінальна редакція ст.255 подібного правила не містить.

Безробіття стане реальною перспективою для багатьох юних працівників. Але в Україні залишаються досить жорсткі умови отримання допомоги по безробіттю і вони лише посилюються. Незабаром необхідно буде відпрацювати щонайменше 8 місяців протягом останнього року, щоб претендувати на підтримку по безробіттю. Слід навпаки зробити так, щоб тимчасовий найм було скасовано, або ж перерви без роботи теж зараховувались до стажу (щоб рік роботи за строковим договором прирівнювався до двох років стажу). Не можна не відзначити й інші зміни у сфері зайнятості. Окремі з них вдарять по літнім людям: скоро право на працевлаштування по броні матимуть лише ті, кому до пенсії лишилось 5 років, а не 10 років, як зараз.

Це означає, що нові робочі місця створюватись не будуть, тому надходження до фондів впадуть.

ВИСНОВКИ

1)      Потрібно посилювати не гнучкість регулювання праці, а гнучкість системи соцстрахування. Інакше у нас буде ціле покоління пенсіонерів (нинішніх фрілансерів, заробітчан чи прекарно зайнятих) без коштів на існування. Держава знищила промисловість і умови для стандартного працевлаштування, але ставить суворі вимоги до працюючих. У країнах ЄС ведеться дискусія про реформування пенсійної системи. Вона має стати більш інклюзивною для нестандартно зайнятих працівників, а також дозволяти мігрувати без шкоди для права на отримання пенсії.

2)      Необхідно посилити захист працівників похилого віку від дискримінації. Якщо вони змушені працювати довше, то, принаймні, мають право на повагу до їх гідності. Справи про дискримінацію на підставі віку доволі поширені й не завжди працівникам вдається відстояти свою правоту.

3)      Пенсійна реформа не сприятиме залучення іноземного капіталу. Інвесторам потрібна освічена і мотивована робоча сила. Те, що вона працює за малі гроші й довше, не вирішує проблеми. Звернімо увагу, що окремі положення закону про пенсійну реформу набирають чинності вже в жовтні 2017 року, а автоматичний обмін податковою інформацією планують запустити лише з 2022-го. Можливо, якби контроль за офшорами олігархів встановили раніше, то жертвувати правами найманих працівників не було б сенсу. Нагальним є питання про жорстке, але справедливе оподаткування капіталістичної еліти. Кому точно пора на пенсію, то це неоліберальним реформаторам. Досить, допрацювалися!

 

Віталій ДУДІН,
«Соціальний рух»

Залишити підпис за реєстрацію партії